Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 року Справа № 23/1 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної

скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка"напостанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.01.2014р.у справігосподарського суду Донецької області № 23/1за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка"доДержавного підприємства "Селидіввугілля"простягнення 95 506,00 грн.за скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка"на діїВідділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької областіпредставники сторін - не з'явилися.

У С Т А Н О В И В:

11.02.2010р. рішенням господарського суду Донецької області присуджено до стягнення з Державного підприємства "Селідіввугілля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" 73 638,52грн. інфляційних, 12 147,25грн. річних та судові витрати, на виконання якого видано відповідні накази.

15.10.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" звернулися до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії органів ДВС, якою просили визнати незаконною та скасувати постанову ВДВС Селидівського МУЮ від 05.07.2013р. про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Донецької області від 23.02.2010р. № 23/1. Скаргу мотивовано порушенням положень Законів України "Про виконавче провадження" та "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

03.12.2013р. ухвалою господарського суду Донецької області (суддя Забарющий М.І.) визнано незаконними дії виконавчої служби та скасовано постанову від 05.07.2013р. про зупинення виконавчого провадження, мотивуючи тим, що сторони не є учасниками розрахунків щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії, тому дія ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не поширюється на спірні правовідносини.

21.01.2014р. постановою Донецького апеляційного господарського суду (судді: Сгара Е.В. - головуючий, Попков Д.О., Москальова І.В.) ухвалу місцевого господарського суду скасовано, у задоволенні скарги відмовлено, зазначаючи, що боржник (відповідач) знаходиться у реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості згідно ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", що стало підставою для зупинення виконавчого провадження відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження".

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" посилалися на неправильне застосування судом апеляційної інстанції п. 15 ч.1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження", тому просили скасувати постанову від 21.01..2014р., а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі. Зазначали, що позиція суду апеляційної інстанції суперечить рішенню Конституційного Суду України від 13.12.2012р. №18-рп/2012 зі справи №1-26/2012 (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу), згідно якого наведений у ч.3 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження" та абзаці 6 п.3.7 ЗУ"Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" перелік підстав, за яких не зупиняється виконавче провадження, не є вичерпним, оскільки підприємства паливно-енергетичного комплексу, внесені до Реєстру, залишаються суб'єктами господарських, трудових та інших правовідносин, не пов'язаних з розрахунками за енергоносії. Обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", якими не є сторони у справі.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" прийнято з метою сприяння поліпшенню фінансового стану підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості через здійснення заходів, спрямованих на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених Законом; його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Згідно п.1.4 ст. 1 цього Закону заборгованість - це підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка, зокрема підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена.

Судом першої інстанції установлено, що не спростовувалось Державним підприємством "Селидіввугілля", останні не є учасником розрахунків щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або несвоєчасних розрахунків за енергоносії, а предмет спору у справі не відповідав поняттю заборгованості у розумінні пункту 1.4 ч.1 ст. 1 Закону, тому мотивовано визнано незаконною постанову від 05.07.2013р. про зупинення виконавчого провадження.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з доводами заявника касаційної скарги та ухвалою суду першої інстанції, при постановленні якої правильно установлено фактичні обставини справи на основі всебічного, повного дослідження наявних у матеріалах справи доказів, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Висновки апеляційного господарського суду не ґрунтуються на матеріалах справи, суперечать вимогам чинного законодавства, тому постанова від 21.01.2014р. підлягає скасуванню, а ухвала місцевого господарського суду залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" задоволити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.01.2014р. скасувати, а ухвалу господарського суду Донецької області від 03.12.2013р. у справі №23/1 - залишити в силі.

Стягнути з Державного підприємства "Селидіввугілля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" 609,00грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Донецької області.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяГ.В. Жаботина СуддяЛ.В. Ковтонюк